Новини

Внаслідок виробничої діяльності у повітряному середовищі приміщень можуть надходити різноманітні шкідливі речовини, що використовують в технологічних процесах. Основним шляхом надходження промислових шкідливих речовин в організм людини є дихальні шляхи. Завдяки величезній всмоктувальній поверхні легенів утворюються сприятливі умови для потрапляння шкідливих речовин у кров.

Шкідливі речовини, що потрапили тим, чим іншим шляхом в організм можуть викликати отруєння (гострі чи хронічні). Ступінь отруєння залежить від токсичності речовини, її кількості, часу дії, шляху проникнення, метрологічних умов, індивідуальних особливостей організму.

Гострі отруєння виникають в результаті одноразової дії великих доз шкідливих речовин (чадний газ, метан, сірководень). Хронічні отруєння розвиваються внаслідок тривалої дії на людину невеликих концентрацій шкідливих речовин (свинець, ртуть, марганець). Шкідливі речовини, потрапивши в організм, розподіляються в ньому нерівномірно. Найбільша кількість свинцю накопичується в кістках, фтору – в зубах, марганцю – в печінці. Такі речовини мають властивість утворювати в організмі так зване «депо» і затримуватись в цьому тривалий час. Ступінь несприятливого впливу шкідливих речовин, що присутні в повітрі робочої зони, визначається також низкою інших чинників. Наприклад, підвищена температура і вологість, як і значне м’язове напруження, в більшості випадків, підсилюють дію шкідливих речовин.

З огляду на це для робітників, які працюють у шкідливих умовах проводяться обов’язкові попередні (під час прийняття на роботу) і періодичні (протягом трудової діяльності) медичні огляди. Метою яких є визначення стану здоров’я працівника та можливості виконання без погіршення стану здоров’я професійних обов’язків в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища.

За величиною ГДК в повітрі робочої зони шкідливі речовини поділяються на чотири класи небезпеки:

• речовини надзвичайно небезпечні – ГДК менше 0,1 мг/м3 (свинець, ртуть, озон);
• речовини високо небезпечні – ГДК 0,1 …1,0 мг/м3 (кислоти сірчана та солена, хлор, фенол, бром, йод);
• речовини помірно небезпечні – ГДК 1,1… 10,0 мг/м3 (вінілацетат, толуол, ксилол, спирт метиловий, оксид цинку);
• речовини мало небезпечні – ГДК більше 10,0 мг/м3 (пари спирту, бензину, ацетону, аміак).

Для створення нормальних умов виробничої діяльності необхідно забезпечити не лише комфортні метеорологічні умови, а й необхідну чистоту повітря.

Загальні заходи та засоби попередження забруднення повітряного середовища на виробництві та захисту працюючих можуть включати:

• вилучення шкідливих речовин з технологічних процесів, заміна шкідливих речовин менш шкідливими;
• удосконалення технологічних процесів та устаткування (застосування замкнутих технологічних циклів, неперервних технологічних процесів, мокрих способів переробки пиломатеріалів;
• автоматизацію, дистанційне управління технологічними процесами та обладнанням, що включає безпосередній контакт працюючих з шкідливими речовинами;
• герметизацію виробничого устаткування, робота технологічного устаткування під розрідженням, локалізація шкідливих виділень за рахунок місцевої вентиляції, аспіраційних укриттів;
• нормальне функціонування систем опалення, загально обмінної вентиляції, кондиціонування повітря, очисних викидів в атмосферу;
• попередні та періодичні медичні огляди робітників, які працюють в шкідливих умовах, профілактичне харчування, дотримання правил особистої гігієни;
• контроль за вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони;
• використання засобів індивідуального захисту.

Контроль за концентрацією шкідливих речовин повинен проводитися для:

І класу небезпеки – 1 раз у 10 днів;

ІІ класу небезпеки – 1 раз у місяць;

ІІІ та ІV класу небезпеки – 1 раз у квартал.

При встановленій відповідності вмісту шкідливих речовин ІІІ, ІV класів небезпеки рівню ГДК допускається проводити контроль не рідше 1 разу на рік.

За матеріалами Держпраці у Кіровоградській області